FAQ Господарське право

Питання:
У якому випадку заборгованість за договором можна стягнути шляхом видачі судового наказу?
Відповідь:
Господарський процесуальний кодекс України передбачає такі вимоги для видачі судового наказу:
• відсутність спору про право;
• вимога про стягнення заборгованості виникає на підставі письмового договору;
• сума заборгованості не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2020 року – 210 200 грн.);
У випадку якщо грошові вимоги відповідають вищевказаним критеріям, кредитор має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5-ти днів з дня її надходження, а згодом видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Питання:
Які штрафні санкції можливо застосувати у разі порушення господарського зобов'язання?
Відповідь:
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Окрім цього, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Питання:
Коли припиняється нарахування штрафних санкцій?
Відповідь:
Нарахування штрафних санкцій у разі прострочення виконання зобов'язань припиняється через 6 місяців із того дня, коли зобов'язання мало бути виконане, якщо інше не встановлено законом або договором (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) установлено позовну давність в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК).

Питання:
Що входить до складу збитків?
Відповідь:
Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.